БЛИ́ЗИТИ, ить, недок., рідко. Наближати. [Петро:] Все, здається, близило мене до щастя (Котл., II, 1953, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 197.