ВИ́ДМУХНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до видму́хувати. Теллер видмухнув струмінь диму (Рибак, Час.., 1960, 329).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 389.