ЗДРУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. здружи́ти і здружи́тися. І хорошіє здруження племен, Живе республіка — сім’я єдина (Турч., Земля моя.., 1961, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 550.