ЗЖУ́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зжури́ти. — А тобі я радила б заснути трохи: ти така здорожена та зжурена (Л. Укр., III, 1952, 518).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 565.