Киринник, ка, м.
1) Безпорядочный человѣкъ. Желех.
2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 239.
Що oзначає слово - "киринник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.club» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.