ОБРЯТО́ВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до обрятува́ти. Обрятовані від огню сніпки вимолотили (Коцюб., І, 1955, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 574.