Охотливий, а, е. = Охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 80.
Що oзначає слово - "охотливий"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.club» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.