ПОБРИ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. Бринькати не дуже сильно або час від часу. Якась літня дама.. уже побринькувала на роялі (Гончар, Таврія, 1952, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 627.