ПРИСЛУ́ЖЛИВО. Присл. до прислу́жливий. — Я скажу, — прислужливо перехопив Яша (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 25.