Причастник, ка, м.
1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк.
2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 451.