ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогвинти́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 149.
Що oзначає слово - "прогвинчений"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.club» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.