ПРОПИХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, док. Те саме, що пропи́хкати. Чорний задрипаний лімузин пропихтів мимо розчинених воріт (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 255.