РОБАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до роба́к. Розкопує [Василько] щось — робачка вигребе або метелика вловить, — дивиться, думає… (Вовчок, І, 1955, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 582.