СКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що скупи́тися1. Хто окупує, той двічі купує (Сл. Гр.); Не скупую я ніколи для гостей (Рильський, І, 1960, 256).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 337.