ФАСОЛИ́ННЯ, я, с., діал. Квасолиння. — Прошу, сідайте, —відсуває [Ільчиха] фасолиння з призьби, робить йому місце (Вільде, На порозі, 1955, 331).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 567.