Хабина, ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. Хаби́нка. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 382.
Що oзначає слово - "хабина"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.club» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.